Депутатам та присутнім на сесії районної ради про роботу з надання допомоги військовослужбовцям розповіла представник громадської організації "Матері майдану" Радушинська Г.Є..

«Основний напрям нашої роботи це допомога мобілізованим та їх родинам. Основні цифри за цей період - зібрано 10000 гривень по основних статтях витрати розподілилися так: на матеріально-грошові допомоги мобілізованим та їх родинам - 2000, теплі речі - 2214, спорядження - 3200 та на транспортні витрати, пересилку, доставку допомоги на місця - 2200. Нещодавно було відправлено на прохання військовослужбовцям 25 комплектів термобілизни. Хлопці посилку отримали і подякували за допомогу.

 Про свою роботу ми розповідаємо в засобах масової інформації. З багатьма військовослужбовцями ми маємо безпосередній телефонний контакт, серед хлопців є 3-4 координатори на яких відправляється допомога, а вони вже розподіляють на місцях. Ми не можемо проконтролювати всю інформацію про призваних військовослужбовців, що проходять службу в зоні АТО, тому прохання звертатись до нас, тих про кого можливо ми не знаємо, а їм необхідна наша допомога.

 Також намагаємося допомагати продуктами і родинам військовослужбовців, є певний графік по сільським радам, це все завдяки допомозі громадян, і дуже вдячні всім хто залучився до цієї справи.

 Дуже гарна в нас взаємодія з Мартинівською, Курненською та Кошелівською сільськими радами. Мартинівська сільська рада привезла велику кількість теплих речей, ковдр, багато продуктів, консервації, регулярно підвозить допомогу і кошелівський сільський голова також і Курненська сільська рада зібрала багато консервації, продуктів та заквасила декілька сотень кілограмів капусти.

 Зараз в нас в планах виготовити буржуйки, є два газових балони, свою допомогу по зварюванню запропонував Саламатов І., для цього необхідні ще деякі матеріали це шматки металу та колісники. Старі речі розпускаємо на нитки і жінки з профліцею допомагають в’язати теплі носки. Можливо хто має старі пальта і вміє шити валянки це теж була б гарна допомога, тоді лишиться купити лише калоші.

 Звертаючись до громади маємо прохання щоб наша допомога військовослужбовцям не несла одноразовий характер, для цього ми маємо допомагати постійно. Зараз зменшились надходження коштів, як і в скриньки так і на рахунок в банку.

 Хочеться щоб хлопцям було куди подзвонити і було кому їх почути. Багато людей долучаються до справи, приносять все і консервацію, і сало в банці, продукти, тушонку домашню, мед. Люди здатні бути милосердними, здатні поділитись. Але є й такі випадки коли люди говорять "Я нічого не здаю, бо знаю що вкрадуть". Ну якщо такі розмови ходять, а вони ходять, то причин може бути дві або не достатньо інформації, або в людей така система моральних координат.»