Питання про зміну топонімічних назв особливою мірою загострюється в періоди суспільно-політичних перетворень. Нині ми переживаємо один із таких переломних періодів національної історії. І прийнятий Закон України про заборону комуністичної ідеології це підтверджує. Згідно цього Закону, перейменування повинні провести на місцях самі громади протягом шести місяців з дня набрання чинності закону. Якщо вони цього у строк не зроблять, то перейменування проведуть в Києві.
Тому саме зараз не потрібно миритися з назвами, які можливо насаджені та нав'язані нам різними стереотипами, а відновлювати справжню історичну пам'ять.
Яка назва буде більш справедливою для нинішнього Червоноармійська - самобутня назва Чортоліси чи Пулини. Перша більш давня і прив’язана до природи та географічного розташуванням чи друга, яку дали можливо за прізвищем польського шляхтича чи власника селища, що є не повністю підтвердженою і дослідженою інформацією, також не відомо за які досягнення вказаної особи дали таку назву селищу, і якою людиною був цей – Пулин. Історія навчає і не хотілося б повторити історію перейменування на Червоноармійськ.
Назву треба давати таку, за яку не буде соромно в майбутньому і в якій буде віддзеркалюватися історія населеного пункту. Перейменування селища має бути обґрунтованим та взяті до уваги пропозиції та висновки краєзнавців - фахівців цієї справи. Інакше ми можемо втратити історичну сутність назви. Також це сприятиме поверненню історичної назви населеному пункту, під якою він згадується в писемних джерелах, починаючи з XII ст.
Дуже багато географічних назв, закріплених за невеликими селами, селищами, містечками та деякими містами пішли від імен і прізвищ колишніх власників тих місць, де виник той чи інший населений пункт. Засмучує те, що жодної легенди в народі або хоча б якогось документального підтвердження походження назви Пулини краєзнавцями й до нашого часу не знайдено, лише гіпотези. Якщо взяти до уваги одну із них, що назва Пулини походить від прізвища в такому разі таке можливе лише у випадках коли людина здійснила неймовірний і визначний вчинок або дії для людей і самого населеного пункту, що могло б призвести до перейменування, але як знаємо, що в такому разі, такі вчинки обростають народними легендами й розповідями які передаються з уст в уста. Оскільки така творчість до нашого часу не дійшла, тому також можна припустити що це було прізвище одного з тих польських шляхтичів які були власниками цих земель, і швидше за все володів ними короткий проміжок часу і нічого значущого не здійснив, окрім перейменування в свою честь поселення, і як бачимо, що жодної документальної чи усної згадки про себе не залишив. Для нас його особистість це "терра інкогніта", про яку поки що мовчать багатотомні архіви. Але в більшості випадках, як показує історія, ми знаємо як поводились польські шляхтичі з місцевим населенням, можливо зокрема і Пулин, якщо він таким був. Українські топоніми цих земель на наших географічних картах переінакшені по-польськи.
Для тих хто вірить в забобони й не сприймає першу назву поселення - Чортоліси, хочу нагадати, що в Україні багато міст, містечок і сіл які мають подібну назву. Для тих хто вбачає щось не приємне в назві Чортоліси згадайте назви Чортків, Чортомли́к у якого навіть зображений чорт на гербі селища, також на карті України можна надибати назви Чортория, Чортівець та ще й Диявольківці та багато інших схожих. Тому не такий страшний чорт, як його малюють. Тому що багато науковців пов'язують походження назви не від “чорта” в тому розумінні, як це сприймаємо ми зараз, за баченням науковців наші нащадки вкладали в цю назву зовсім інший підтекст - первинне (істинне) значення.
Топоніми, як і особисті імена, мають безліч асоціацій (історико-культурних, літературних), які знайомі будь-якому носію мови. Але в першу чергу самобутню назву Чортоліси, яку дали люди, що тут жили, а не власники землі, потрібно пов'язувати з географічним розташуванням та природнім середовищем, яке знаходиться навколо нас та іншими місцевими особливостями, які і дали поштовх надати саме таку назву, як Чортоліси.
На скільки ми знаємо історію тієї чи іншої назви, чи готові ми до перейменування?