Від розвитку до ліквідації: що насправді відбувається з медициною у Пулинах

Хірургічне відділення, яке ще вчора називали досягненням громади, сьогодні готують до закриття. Медсестри працюють за зарплати нижчі від державних гарантій. Що пішло не так?

Початок 2026 року для Пулинської громади ознаменувався новою хвилею тривоги за місцеву медицину. У лікарні, про яку ще нещодавно писали як про приклад розвитку та впровадження сучасної хірургії, з’являється наказ про ліквідацію хірургічного відділення. Паралельно медичні сестри заявляють про оплату праці, що не відповідає державним гарантіям.

Ця ситуація викликала гостру реакцію серед медиків і жителів громади та поставила логічне запитання: йдеться про неминучий наслідок реформи чи про управлінське рішення, ухвалене без публічного обговорення?


Наказ, який запустив кризу

2 січня 2026 року директорка КНП «Лікарня» Пулинської селищної ради підписала наказ №4, яким передбачено ліквідацію хірургічного відділення та скорочення медичного персоналу. У документі йдеться про значне обмеження фінансування, що нібито унеможливлює подальше функціонування підрозділу.

Формально наказ відповідає нормам трудового законодавства. Однак за його сухими формулюваннями — конкретні наслідки: скорочення лікарів-хірургів, медичних сестер, молодшого персоналу та фактична втрата ургентної хірургічної допомоги на місці.


Відділення, яке планують ліквідувати, не є формальністю

За словами самих медиків, оприлюдненими у соціальних мережах, хірургічне відділення на момент ухвалення наказу було повноцінно функціонуючим. Тут працювали лікарі, діяли операційні, було необхідне обладнання та медикаменти. У відділенні виконували як планові, так і ургентні втручання.

Ці твердження підтверджуються і публікаціями місцевих ЗМІ за 2024–2025 роки, у яких лікарня регулярно звітувала про безкоштовні операції, залучення молодих спеціалістів і впровадження сучасних методик. Тобто мова йде не про «мертвий» підрозділ, а про відділення, яке ще донедавна називали одним із ключових досягнень медзакладу.


Передісторія: лікарня між виживанням і розвитком

Історія Пулинської лікарні не почалася у 2026 році. Ще у 2020-му керівництво медзакладу публічно заявляло про критичну нестачу коштів, борги по зарплаті та реальну загрозу закриття відділень. Тоді прямо звучали слова про те, що без підтримки громад лікарня може припинити існування.

У 2023 році ситуація ускладнилася ще більше: Пулинську лікарню не включили до проєкту спроможної мережі госпітального округу через кількість населення, яке вона обслуговує. Це створило невизначеність із фінансуванням, але водночас місцева влада офіційно наголошувала, що лікарню не закривають і вона має розвиватися.

Попри всі ризики, у 2023–2025 роках заклад демонстрував позитивну динаміку. У лікарні з’явилися нові хірурги, впроваджувалися сучасні операції, а фінансування за пакетами НСЗУ дозволяло надавати безкоштовну допомогу. У публічному просторі неодноразово звучала теза: жителям громади більше не потрібно їхати до обласного центру за базовою хірургічною допомогою.


2026 рік: різкий розворот без пояснень

Саме на цьому тлі рішення про ліквідацію хірургічного відділення виглядає для громади несподіваним. Публічного обговорення не було, детального пояснення причин — також. Натомість у соціальних мережах з’явилися десятки дописів із питаннями, на які офіційної відповіді поки немає.

Люди запитують, що робити у разі травми чи гострого болю, скільки часу займе доставка пацієнта до Житомира та хто нестиме відповідальність у критичних випадках. Окремо звучить занепокоєння щодо майбутньої потреби у медичній допомозі для військових після завершення бойових дій.


Зарплати медсестер: проблема, що існувала ще до скорочень

Додатковим сигналом системної кризи стало звернення 36 медичних сестер до Наглядової ради лікарні наприкінці 2025 року. У документі вони зазначають, що фактична заробітна плата суттєво нижча за розмір, передбачений постановами Кабінету Міністрів та колективним договором.

Замість гарантованих 13 500 гривень медичні сестри отримують близько 8 тисяч. Ідеться не про премії чи надбавки, а про базову оплату праці. Це свідчить про те, що фінансова проблема лікарні існувала задовго до наказу про ліквідацію відділення.


Не поодинокий випадок

Схожі конфлікти останнім часом виникали й в інших громадах Житомирської області. Там також рішення про реорганізацію або скорочення відділень призводили до протестів, публічних конфліктів і втручання громадськості. У більшості випадків спільною рисою була відсутність відкритого діалогу між керівництвом медзакладів, владою та жителями.


Запитання, які залишаються без відповіді

Станом на зараз громада Пулин не отримала чітких відповідей на ключові питання. Чому ліквідують саме працююче хірургічне відділення? Чи розглядалися альтернативні варіанти — перепрофілювання, скорочення ліжок, співфінансування з бюджету громади? Як буде забезпечена ургентна допомога і хто нестиме відповідальність у разі затримки лікування?


Як висновок

Історія Пулинської лікарні — це не лише локальний конфлікт. Вона демонструє, як медична реформа без достатньої комунікації та прозорих рішень може перетворитися на кризу довіри між владою, медиками та громадою.

Поки що жителі бачать лише накази про скорочення. Стратегії, яка гарантує безпеку та доступ до медичної допомоги, публічно так і не озвучено.