Нещодавно до редакції газети "Житомирщина" звернулися з листом працівники Пулинського професійного ліцею, прохаючи допомогти захистити заклад.

«Наказом Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 74 (самого наказу на сайті МОН чомусь немає) припинено Пулинський ліцей, — ідеться в листі. — Колектив не ознайомлено ані з міністерським, ані з обласним наказом (якщо такий взагалі є), подано до державного реєстратора невідомі документи, а закладу присвоєно статус «в стані припинення»… Вважаємо, що Житомирська область стала пілотним проектом для плавного закриття навчальних закладів. Перший етап так званої «оптимізації» пройшов у Житомирі, де закрили декілька навчальних закладів професійно-технічної освіти, відправивши більшу частину спеціалістів-педагогів у центри зайнятості шукати собі роботу.

Нині, укрупнюючи більші училища, доводять заклади з меншим контингентом до закриття. Тому ми можемо в майбутньому не побачити кваліфікованого токаря, столяра, тракториста, сантехніка, слюсаря та інших спеціалістів…».

Ліцей у Пулинах (раніше це було училище в тодішньому райцентрі Червоноармійську) існує понад півстоліття — навчальний заклад було відкрито в селищі 1963 року. Сьогодні тут навчаються понад 230 учнів, які опановують робітничі спеціальності: тракториста-машиніста, слюсаря-ремонтника, водіїв різних категорій, бухгалтера… Чи збережуться всі ці спеціальності тепер, коли ліцей припиняє діяльність — невідомо.

— Торік, восени, ми набрали 60 абітурієнтів на спеціальності «Обліковець з бухгалтерських даних. Секретар керівника» та «Продавець продовольчих товарів», — розповів Микола Опанащук, виконувач обов’язків директора училища. — Були наявні ліцензія, регіональне замовлення і договори з роботодавцями. Але «згори» нам заборонили брати учнів на ці спеціальності на 2020-2021 навчальний рік. А тепер, згідно з наказом Міносвіти, наше училище припиняє діяльність, а на його базі створюється відокремлене спеціалізоване відділення Головинського вищого професійного училища. Водночас наш колектив уже давно визначився: у разі «оптимізації» ми просили приєднати наше училище до Новоград-Волинського вищого училища. Ми й на зборах не раз висловлювали це бажання, і надсилали листи до управління освіти. Мали таку ідею — зробити на базі училища в Новограді-Волинському центр профтехосвіти, де могли б навчатися діти з різних районів за великим спектром спеціальностей. Та й сполучення з Новоградом для Пулинів зручне — 50 кілометрів по трасі Київ — Чоп. Ну, а якщо не дозволять нам об’єднатися з Новоград-Волинським училищем, то пропонуємо зробити центр підготовки сільськогосподарських професій у Коростишеві, на базі тамтешнього профільного ліцею.

У своєму листі до газети колектив Пулинського професійного ліцею пропонує провести високоякісний та об’єктивний аналіз ситуації в області щодо закладів профтехосвіти — і на основі здійсненого аналізу пропонувати на розгляд громад проект плану дій на найближчі 3-4 роки.

— В іншому випадку подібна «оптимізація» буде означати подальше знищення системи профтехосвіти, — переконаний Микола Опанащук. — Процес уже пішов — ми це бачимо по закриттю в минулі роки деяких закладів у Житомирі. А своєрідним «надгробним пам’ятником» профтехосвіті області може вважатися Довбиське ПТУ № 31, закрите ще у 1998 році. Тепер там на даху гуртожитку ростуть дерева, а колишні навчальні корпуси «красуються» вибитими шибками… Не хочемо, щоби таке сталося і з нашим ліцеєм.

У лютому працівники Пулинського ліцею звернулися до Міністерства освіти та науки з проханням переглянути наказ від 25 січня і приєднати їх заклад до Коростишівського професійного аграрного ліцею. Незабаром вони отримали відповідь із директорату професійної освіти МОН за підписом в. о. директора Вікторії Карбишевої. Чиновниця пояснює у листі, чим керувалися в міністерстві, приєднуючи ліцей до Головинського училища. «Реорганізація була обумовлена близьким географічним розташуванням (до 40 км) та подібним напрямом освітньої діяльності, — йдеться у відповіді. — Головинське вище училище нерудних технологій та Пулинський професійний ліцей мають ліцензії на провадження освітньої діяльності з напрямку «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи».

— У цій відповіді — одразу кілька неправдивих даних! — обурюється Микола Опанащук. — Щодо «близького розташування» — то насправді між Головиним та Пулинами близько 50 кілометрів і немає прямого автобусного сполучення. А щодо «подібних ліцензій», то наш ліцей ніколи не готував будівельників! Тож чиновниця просто пише неправду! Та що там дивуватися, якщо навіть у міністерському наказі про припинення діяльності нашого ліцею колеги-мовознавці нарахували понад 30 лінгвістичних помилок!

Що буде далі з Пулинським ліцеєм? Формально його вже не існує, а є підрозділ Головинського училища. Проте колектив навчального закладу має намір боротися за його існування. Люди обурені, що їх поставили перед фактом, а на висловлені ними письмові пропозиції влада просто махнула рукою.

— Є стійке відчуття, що після нинішньої «оптимізації» наш ліквідований заклад ще протримається рік-півтора, поки не випустяться теперішні учні, — каже директор. — Потім його просто закриють, а працівників відправлять на біржу праці. Але наш колектив — а це загалом 49 чоловік — налаштований дуже рішуче. Якщо нашу думку не почують — люди готові виходити й перекривати автомобільну трасу…

Розпач працівників закладу можна зрозуміти, адже в наших реаліях слово «оптимізація» майже стовідсотково означає (рано чи пізно) закриття. Водночас сухі цифри статистики не додають оптимізму щодо перспектив професійно-технічної освіти загалом. Якщо у 1995 році в Житомирській області функціонували 33 відповідні навчальні заклади (в яких загалом навчалися 15 тисяч учнів), то, приміром, у 2005 році — 29 закладів (12 тисяч учнів). А в 2019 році — 24 заклади (7,3 тисячі учнів). Відтак реформування галузі таки необхідно. Адже робітничі професії нікуди не поділися, вони є запитаними і затребуваними. А значить — існує необхідність у відповідній професійній підготовці. Тільки робити це, безумовно, слід з розумом та з урахуванням позицій колективів «оптимізованих» закладів, аби подібні «оптимізації» не лякали педагогів та учнів занесеним «дамокловим мечем» майбутнього закриття…

Олександр ЛАРІН
"Житомирщина"