У ці вихідні дні так склалися обставини, що я зміг порозмовляти та задати декілька запитань, Віктору Юрійовичу Вікарчуку, який ще не так давно виконував обов’язки голови Червоноармійської районної адміністрації.
Віктор Юрійович, у багатьох виникає питання «Чому саме зараз?» і чому на вашу думку вас так довго не призначали на посаду?
Коли я розпочинав на цій посаді, то свою відставку уявляв трішки іншим чином. 2 березня я написав заяву про відставку за власним бажанням. Питання «чому пішов?». Робота у владі на моє переконання передбачає два істотних моменти. По-перше, це команда, яка допомагає в роботі й, по-друге - це система, яку відбудовує ця команда. За п’ять місяців своєї роботи я побачив, що команди немає взагалі, тому що є один ТВО (тимчасово виконуючий обов’язки) без права призначати заступників і прийняття кадрових рішень, а це означає команди, тієї якої хотілося б, немає. Треба віддати належне наявному колективу, він свої функції виконував, але узгоджене перспективне бачення може бути у певної категорії однодумців об’єднаних єдиним баченням.
Якщо п’ять місяців не призначається голова райдержадміністрації то виникає логічне запитання скільки будуть призначатись заступники. Ще одне підтвердження відсутності команди як такої, друге - за п’ять місяців своєї роботи я ні разу не зустрівся з головою обласної державної адміністрації. Це є теж ознакою того що команди немає і на обласному рівні. Коли безпосередній начальник не зустрічається зі своїм підлеглим і не знаходить необхідності чи можливості хоча б раз відвідати район або якимось чином поцікавитись конкретно перебігом справ в районі то виникає розуміння що, мабуть, це нікому не цікаво. Київ чіпати не будемо, він далеко.
Тобто в області вам не говорили про те, як швидко можливе вирішення питання про затвердження вас на посаді?
Після написання заяви була спроба мене переконати в тому, що потрібно з’їздити ще раз, вже втретє, на співбесіду в Адміністрацію Президента, і може тоді затвердять. У свою чергу я відповів, що все, що мали побачити та почути було під час двох перших співбесід.
Я намагався одноосібно вибудувати систему, або хоча б запровадити якісь елементи системи, тому що будь яка справа вона потребує бути частинкою системи. Але вибудувати систему не маючи впливу кадрового, не маючи узгодженого бачення з обласним керівництвом, яке визначає цю перспективу, неможливо.
Є певне незадоволення собою, хотілося б можливо, якщо не побудувати "комунізм" в окремо взятому районі то наведення елементарного порядку можливо і необхідно. Треба віддати належне, розумінню основною частиною людей в тому числі керівниками, цієї необхідності. Але крім того, потрібне ще і їх бажання щось змінити.
Я не просто так прийняв це рішення і не легко мені воно далось. Можливо тяжче ніж згода на те, щоб піти на цю посаду. Я задавав собі питання, а чи не сприймуть це як втеча від відповідальності, я навіть сам собі відповів «Ні в якому разі, по тій простій причині, що я йду якраз із-за неможливості взяти в повній мірі на себе цієї відповідальності»
Але, як бачимо, що не пройшло і два тижні як призначено нового голову.
На скільки я володію інформацією то 30 голів адміністрацій по Україні подали заяви і я не виключаю що наші заяви в певній мірі й були каталізатором того всього що відбувається, тому що коли виконуєш тимчасово обов’язки навіть голови райдержадміністрації - первинної ланки влади п’ять місяців то це не нормально. Я розумію коли це тиждень, ну нехай місяць.
Напевно ви чули, що в області зараз розгорівся скандал навколо статті Пінковського про те скільки коштує посада голови РДА?
Цікаве питання, я був би здивований, якщо ви не задали б мені його. Я маю репутацію не бідної людини, але я не наскільки багатий щоб за купу проблем ще й платити такі кошти. Я не буду говорити за інші райони чи інших людей, але особисто мені не пропонувалось. А з іншої сторони наш район не настільки економічно привабливий щоб можна було гіпотетично говорити про якийсь інтерес того хто претендує на посаду комусь щось пропонувати. На моє переконання в Червоноармійському районі потрібно давати кандидату 50 тисяч доларів, щоб він тільки пішов на цю посаду, для того щоб мати за що заправити автомобіль, з’їздити у відрядження і чи щось подібне, або повирішувати якісь питання які не можливо вирішити за бюджетні кошти.
Мій крок можна вважати як опозиційний виклик владі. Мені закидали на громадських слуханнях, що я людина конфліктна. Так я можу піти на конфлікт коли вимагає ситуація, але я не є людиною, яка створює конфлікт. Коли маєш бажання працювати, а вимушений працювати упівсили й бути просто банальним, пересічним носієм підпису отих, перепрошую, дурнуватих на дві третини листів, доручень і інших документів, що забирає основну частину часу, замість того щоб вдатися в справи, а їх більш ніж достатньо.
Ви згадали про громадські слухання. Як вважаєте вони наразі вже віджили своє? Як бачимо нового голову призначили й без них.
Мабуть, це був певний етап, хоча сама ідея заслуговує на життя. Чому так оперативно відбулось призначення? Був певний взаємозв’язок, поки не буде призначений новий голова, не буде звільнений старий, тому і був рекомендований - Байда Віктор Миколайович. При цьому я закликав незалежно від кольорів, симпатій та анти симпатій особисто до Байди В.М. підтримати, сприяти у вирішенні тих питань яких багато в житті району.
Я хочу висловити слова вдячності тим керівникам з якими прийшлось працювати ці місяці, тому що одна людина не може нічого реально зробити, це можливо тільки завдяки їхньої підтримки.
Як вважаєте що за цей термін вам вдалось зробити?
Я швидше назвав би, що не вдалося зробити, а те що зробив нехай люди оцінюють. На жаль можливо із-за відсутності заступників, які могли б допомогти займатись по певних сферах та галузях не вдалося створити елементарний комфорт для жителів району, за весь час роботи прийшлося стикнутися з тим, що багато звернень людей надходило кудись в область чи Київ в тих справах, які можна вирішити тут в районі, це свідчить про відсутність системи. Я буду втішений, коли кожен житель району, прийшовши у будь-яку установу, буде оперативно обслуговуватись там, незалежно від його статусу. Тобто коли я приходив до певної установи то всі питання вирішувались дуже швидко, але я ж знаю, що ці ж питання не вирішуються так швидко по відношенні до інших громадян, для мене це є певним критерієм і саме цього за цей короткий термін не вдалось зробити. Коли я приходжу наприклад в поліклініку то все гарно, а коли приходять туди ж люди з вулиці, яких не знають, то там їм можуть назвати якусь певну цифру чи послугу, там їх можуть протримати під дверима, поганяти з кабінету в кабінет, або зовсім послати в Житомир і не тільки. Але я не бачу перспектив, що найближчим часом це зміниться. Можна багато про що говорити, про ту ж "бурсу", що це не навчальний заклад, а осередок аморальності, як приклад - фінансове марнотратство і зловживання, можна говорити про нашу медицину - бідну і нещасну, але теж в якійсь мірі аморальну, можна говорити про школи, заклади культури, які необхідно зараз до кінця року оптимізувати й упорядкувати. Коли ми говоримо про школи, серед яких і моя рідна Колодіївська, які мають лише 10-30 учнів і розказуємо про важливість збереження такої школи, і в той же час знаємо що в тій школі нормальне навчання відсутнє. То гріш – нам ціна, в базарний день, коли зберігаємо таку школу. Мені подобається Вацлавпільська гімназія, вони не чекають на чиюсь допомогу, коли є проблема вони її вирішують.
Які ваші плани на місцеві вибори?
Вибори місцеві є дуже важливими. Швидше за все вони будуть по новій системі і в жовтні. Але ця нова система не сильно відрізнятиметься від старої, хоча є ризик що в черговий раз ті політичні сили, які будуть брати участь у місцевих виборах, спробують попіаритись, а не реально намагатимуться щось зробити.
Але ви особисто будете брати участь у виборах?
Поки що, я не готовий.