АгроЕкспедіція, яка проходить областями України, має за мету зрозуміти, чи реально повернути Україні статус житниці Європи в буквальному сенсі цього слова.

«Лібос»: Житній хліб - це здоров'я

На шляху АгроЕкспедіціі стало приватне підприємство «Лібос» в с. Соколів Червоноармійського району. При відносно нетривалій історії існування (другий рік на ринку), фермерське господарство не тільки дбає про вже посіяні культури (жито, пшениця, соя), але і має далекосяжні плани. Наприклад, що стосується нарощування земельного банку і збільшення площ під житом. Вирощеного жита чекають на власному хлібозаводі компанії. В даний час в обробці тут 2,2 тис. Га і ще 350 га вже чекають своєї черги під розчищення від чагарнику.



Як розповідають в «Лібосі», ставку на жито тут роблять не випадково. Оскільки з самого початку вирішили вирощувати традиційні культури для Житомирщини та всього Полісся, а тут, як правило, бідні піщані ґрунти. Так, якщо в 2016 рік підприємство зайшло з 350 га жита, то вже в наступному сезоні тут планують засівати до 600 га. Перевагу вирішили віддати насінню від компанії «КВС-Україна». Керувалися і тим, що представники компанії не тільки пропонують насіння, а ще й готові надавати консультаційну підтримку. Раніше купували сорти Харківського інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України, на якому агроекспедитори теж побували.


Головний агроном підприємства «Лібос»


«Хоча свого часу ми були задоволені сортами Інституту, географічна віддаленість зіграла свою роль. Те, що замовляєш телефоном і те, що тобі привезуть - це ж зовсім різні речі! Українські аграрії зараз стали хитрими. Ось, наприклад, є Інститут, а у кого-то там є син або дочка. Вони відкривають приватне підприємство, вирощують і продають насіння від імені Інституту. А якої вони якості - незрозуміло. Тому зараз ми вирішили зупинитися на гібридах KWS, в якості яких упевнені», - уточнює Олександр Мшанецький.


Як каже головний агроном «Лібос» Олександр Мшанецький, невеликим господарствам нерідко доводиться економити. Вони намагаються проводити обробки потрібними препаратами тільки в разі крайньої потреби. Напевно, це і стало причиною атаки трипсами на побачених агроекспедиторами полях. Проте, головний агроном намагається слідувати агротехнологіям.

«Восени посіяли жито після ріпаку, хоча найкращий попередник для цієї культури з тих, що ми вирощуємо, це соя. В зиму ж сходили посіви погано через те, що посіяли 15 вересня, а дощі були 10 і 20 вересня, а наступні опади випали в кінці жовтня. Виходить, що за рахунок цих двох дощів і росла культура. Обробку і підгодівлю проводили вже навесні», - розповів Олександр Мшанецький.

latifundist.com

Народні прикмети

28 січня вшановується пам’ять преподобного Павла Тивейського та Іоанна Кущника. У минулі часи була така приказка: “Петро-Павло дня добавив”, що вказувало на збільшення світлової частини дня. У давнину, щоб дізнатись погоду, спостерігали за небом. Якщо зірки сильно блищать, то бути морозу, а якщо вони тьмяні, то буде тепло. Якщо з півночі приходили хмари, то відлиги не чекали. Сніговий буран вдень на Павла передвіщав міцний мороз вночі.

ПОГОДА

UKR.NET - найсвіжіші новини

ОГОЛОШЕННЯ