У Житомирі козак Лис фехтував шаблями та вправлявся із гарапником. Володимир Лисюк із Пулин. Він - козак Війська Запорозького низового, Левушківський курінь, Чорна сотня. А його родове ім'я - Лис.

 


   Чоловік привіз зброю, з-поміж якої дерев’яні репліки на копії історичних клинків. Цими шаблями користувалися козаки в період із середини 16 і до кінця 18 століття, розповідає козак.

   На прохання показати зброю, яка найбільш широко використовувалася за козацтва, Лис бере до рук класичну, за його словами, шаблю українського типу.

   "Шабля має невеликий радіус клинка, вістря притуплене трішки. В оригіналі було гостре, але я притупив його, враховуючи правила техніки безпеки. Бо підходять дивитися діти і беруть її до рук", - каже козак Лис.



   "Ось турецький тип руків'я, загнутий назад. Цією універсальною шаблею користувалися як вершники, так і піхотинці", - продовжує показувати чоловік.

   Однією із найнебезпечніших видів зброї в часи Запорозької Січі вважали гарапник - довгий батіг, сплетений з тонких ремінців.


   "Зброя дуже грізна, бо в момент виникнення звуку ось цей кінчик набуває швидкості понад 1700 км за годину. Якщо по голому тілу вдарити, то гарапник розсіче тіло до кісток, - говорить Лис, - На кінчик мотузки прив’язували ще свинцеву кулю і можна було серйозно травмувати суперника. Куля на такій швидкості проломувала грудну клітину, а якщо потрапляла в голову – вбивала".


   Володимир просто посеред вулиці на бульварі ляскає гарапником. Перехожі лякаються звуку та полохливо обходять козака. Проте чоловік заспокоює:

   "Я під час демонстрацій дуже обережно працюю. Потрібно, щоб очі були на потилиці".

   Поляки дуже боялися гарапників, адже за допомогою цієї зброї їх козаки брали в полон. Володимир запрошує добровольців, аби показати, як це робили за часів козацтва. Стати полонянкою погоджується тендітна дівчина.


   В процесі відтворення прийому ніхто не постраждав.

   Козак Лис передає свої знання підростаючому поколінню, час від часу організовуючи для молоді навчання.

   "У нас з червня місяця в Коростишеві на базі санаторію «Тетерів» проходитиме козацький табір  вояцько-мистецького напрямку. Там буде фехтування, робота з бойовою косою, бойовими серпами, гарапниками, метання сокири, метання ножа", - говорить Володимир.  

   Окрім того, в таборі навчать верхової їзди, стрільби з лука, стрільби з пневматичної зброї, гопаку та рукопашному бою.

   «Репортер Житомира»

Народні прикмети

24 листопада відзначається день преподобного Феодора Студита, сповідника. У народі казали: “З дня святого Феодора Студня прилітають зимові вітри, від яких буває холодно на дворі й морозно на землі”. Зазвичай з цього дня починає студити і морозити: “На Студня холоднеча що не день — лютіша і гірша”. Часто це буває сніжний день. Якщо цього дня було вогко та йшов сніг, чекали відлиги до Введення (4 грудня). Якщо день був ясним, незабаром мало бути похолодання. За 24 листопадом передбачали погоду на майбутню зиму: якщо день був теплим, то й зима буде теплою, і навпаки.

ПОГОДА

ОГОЛОШЕННЯ